Архив рубрики: Новини

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить в кожну школу свято останнього дзвоника.

Ось і сьогодні 29 травня 2015 року на подвір’ї Воскресенської школи весело і гамірно. Зібралися всі учні, вчителі, батьки. В школі свято останнього дзвоника! Скільки спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку переповнює кожного із присутніх. Особливим це свято є для випускників школи. Закінчився 2014/15 навчальний рік, останній шкільний рік. Скінчилося дитинство, попереду невідоме і тривожне доросле життя…

Під оплески і музику на останню шкільну лінійку запрошують учнів 11 класу. Урочисто звучить Державний Гімн. Під музику козацького маршу на лінійку виносять Державний прапор України. На святі була присутня начальник відділу освіти Іванівської районної адміністрації Шикуленко Л. І. У цьому році наша дружина шкільна сім’я проводжає на дорогу життя дванадцять своїх випускників. Багато теплих слів, побажань пролунало для них від учителів, гостей, молодших товаришів, батьків. Одинадцятикласники подякували своїм учителям – наставниками, привітали із закінченням першого шкільного року першокласників, дали наказ учням 10 класу бути активними, примножувати честь школи; обіцяти батькам і вчителям бути гідними громадянами України, шанувати свою честь і гідність. Директор школи Чертков В. І. вручив Похвальні листи учням, які досягли високого рівня знань, грамоти призерам ІІ етапу предметних олімпіад, слухачам МАН, переможцям та призерам інтелектуальних конкурсів та спортивних змагань.

… Були уроки і було навчання

Були і усміхи й розчарування

Завершились нелегкі перегони

Підводить підсумок останній дзвоник…

     Директор школи також подякував батькам, спонсорам які протягом навчального року надавали посильну допомогу школі. Щасливого відпочинку учням 1-10 класів та щасливої дороги в життя побажали в кінці свята ведучі Тишковець Віктор та Кравчук Юлія.

                                                                                       І поміж них, безумовно, ця!

                                                                             Вона прийшла ще раз

                                                                                  І звеселила душі і серця»

Минають роки, відлітають у вічність. Але є один день, який ніколи не буде стертий з пам’яті поколінь народу. Це – 9 травня 1945 року. Дата, яка проголосила про визволення нашої рідної землі від фашистських загарбників, і перемогу усього людства над злом війни.

7 травня учні Воскресенської ЗОШ провели в Іванівській гімназії  урок-реквієм «Свято зі сльозами на очах», присвячений 70-ій річниці Великої Перемоги.

Учні поглибили знання з історії Другої Світової війни, згадали героїчні та бойові шляхи воїнів-визволителів. Особливу увагу звернули ведучі, учні 11 класу – Роїк Євгеній, Тишковець Ганна, Дурман Вікторія і Кодиця Вадим на розкриття великого подвигу українського народу у Великій Вітчизняній війні.

Готуючи захід, було використано пісні «Священная война», «Прощання слов’янки», «Степом, степом…», «Журавлі», сучасна пісня «Перемого, свята перемога!» у виконанні дівчат 10 класу Пини А. та Єрмілової Л. прозвучала пісня «Якщо завтра війна…»

Учень 9 класу Тишковець Віктор, в образі солдата розказав вірш «…Чуєш, кличуть, як сурми…», учениця 11 класу Кутіщева Тетяна в образі скорботної матері прочитала вірш «Нас не поставиш на коліна», учениця 6 класу Беник Каріна – декламувала вірш «Дитинство й юність винесли страждання…»

Війна… Це коротке і страшне слово… Згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, зриті бомбами квітучі сади і лани, сльози матерів і дітей…

З відчуттям тривоги, болю учні переглянули хронічку з документального фільму «1377 спалених заживо…» Діти почули свідчення тих людей, які пережили страждання і муки війни, як дожили до Перемоги.

Довгих 1418 днів і ночей Великої Вітчизняної війни щодоби гинуло 20 тисяч людей. Страшна війна забрала кожного п’ятого українця. Але дорогою ціною мільйонів життів, безліччю покалічених долей прийшла до нас Перемога. Ми повинні пам’ятати тих, завдяки кому тепер живемо і процвітаємо.

Хвилиною мовчання вшанували всіх людей, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.

Ведучі розповіли, що 2069 українців стали Героями Радянського Союзу, 32 українці – стали двічі героями, а льотчик Іван Кожедуб – став тричі героєм Радянського Союзу. Про Івана Кожедуба було показано відео сюжет.

Пригадали також і героїв земляків – це Хіміч Ф. В., Садовий Д. П., Резнік Ф. Г. і Гришина І. Т.

Ведучі наголосили, що без миру немає дитинства, немає майбутнього. За щастя дітей, за мирне блакитне небо, за цвіт землі борються всі чесні люди. Адже мир та злагода – це найцінніші здобутки суспільства. 9 травня – це свято нашої слави, нашої величі. Але ще – це свято зі сльозами на очах, день пам’яті про неймовірну людську трагедію.

Тож хай ніколи в світі не буде війни,

Співає колос і пташиний голос

Хай цвітуть у небі святкові салюти,

Хай навіки світиться людям мир, любов і добро!!!

          26 квітня минає 29 років з тієї трагедії, яка вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом невідомої раніше біди. Невелике українське містечко Чорнобиль, що потопає в зелені вишень та яблунь, спокійне, доброзичливе до трагедії, стало зоною. Зона – це скалічене не придатна до життя місцевість. Ця трагедія – ввійшла в історію, як невигойна рана на тілі України. Надто дорогою ціною заплатили і платимо ми за Чорнобиль.

          З 20 квітня в школі проведено тиждень вшанування пам’яті всіх тих, хто брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, хто постраждав від тієї біди. А біда ця відгукнулася болем у серцях мільйонів людей, які вперше відчули на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

          Для учнів 1-з класів проведено бесіда «Дзвони Чорнобиля» та екскурсія в зал екології, де вони дізналися про Чорнобильську трагедію, про героїв-рятівників, які ступили у вируюче полум’я, у смертельну радіацію, рятуючи станцію і людей, не думаючи про своє життя.

          Учні 5-го класу провели урок пом’яті «Чорнобиля гіркий полин на серце ліг незримо й тяжко» на якому згадали про ті трагічні дні та їх наслідки на довгі роки, вшанували пам’яті тих, хто віддав своє життя ліквідуючи наслідки аварії, хто рятував життя і здоров’я потерпілих.

          Учні 9-11 класів провели вечір-реквієм «І сум, і біль …» 

«… Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости

Мужньо стояли на герці,

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці…»

Прип’ять, українське полісся…

          Місця чудові для відпочинку. Та ні стало ні рибаків, ні човнів. Річку спасали, щоб не допустили рознеслися по ріках страшної і невідомої смерті.

… Не стало села. Є хати й хлівці,

І сива пекуча сльоза на щоці,

Село ще стоїть та не має людей

І розпач як лезо торкнулось людей,-

Болючу дорогу обрали вони

Ростуть на городах густі бур’яни

І вітер зриває помітку житла …

На карті Вкраїни не має села.

          Ці слова глибоко вкарбувалися кожному в серце.

          Чорнобиль… мертва зона… сьогодні цей гіркий біль у наших серцях. Зросли деревами, кучугурами, травою опромінені села; вони порожні, мертві. Тихо і поступово руйнуються хати.

«А в тім селі – ні голосу, ні звуку,

І вікна випромінюють розлуку,

І тихий сад біля старої школи,

І дітям в ній не вчитися ніколи…»

          За межу, позначену страшним словом «зона», було виселено 135 тис. чоловік.

          Чорнобиль… Тепер це слово знає увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять і наш нестерпний біль.

          Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС, але біль не вщухає, тривога не полишає людей. Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям  і життям брав участь у ліквідації аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю Священна пам’ять про всенародних подвиг не зітреться з історії людської, не згасне у віках.

… Хай стане мир міцнішим у стократ

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.»

Готуючись до відзначення 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні учні школи приймають активну участь у підготовці і проведенні різноманітних заходів. 9 квітня для учнів 5-11 класів проведено кіно урок «Перші години після оголошення війни». Під час уроку школярі дізналися про героїзм та відвагу прикордонників, які першими зустріли фашистських загарбників.

Не стоять осторонь і учні молодших класів. 8 квітня для них проведено екскурсію до шкільного музею бойової слави та 76-го авіаполку. Учні 10 класу Кравчук Ю., Пина А., Єфременко О., Бажан В. розповіли дітям про односельчан, які воювали на фронті, про бойовий шлях 76-го авіаполку.

Рішенням виконкому Воскресенської сільської ради від 25.03.2015 № 16 за Воскресенською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів закріплена територія обслуговування с. Воскресенка та с. Михайлівка.

     10 березня для учнів 5-11 класів проведена тематична пресінформація  присвячена 150 річчю першого публічного виконання Українського національного гімну “Ще не  вмерла Україна”.

     До найбільших святинь будь-якого народу належить гімн. Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших акордах, з трепетом душі слухати ту мелодію, яка дає відчуття гордості, кличе до високого і світлого.

     Вірш Павла Чубинського  “Ще не вмерла Україна” написаний у 1862 році. тут ми знаходимо заклик до боротьби, віру в безсмертність України, її національне визволення й культурне піднесення, надії на світле майбутнє. Не менш важливу роль відіграла й музика, яка ввібрала в себе характерні риси українських пісень. Довгий час цю пісню переслідували, забороняли виконувати.

     16 січня 1992 року Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію національного гімну України. В статі – 20-й Конституції України зафіксовано: “Державний гімн України – національний гімн на музику М. Вербицького”. Сьогодні по всьому світу прословляють Україну і виконують урочистий гімн на 17 мовах світу.

Урок в 11 класі присвячений  85 річниці Л.Костенко

Учитель: Дурман Н.І.

Послухаю цей дощ, підкрався і шумить

Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.

Ще мить, ще мить ще тільки мить і мить,

А раптом озирнусь, а це вже роки, роки…

Саме ці слова першими були вплетені Надією Іванівною  в музично-поетичний віночок лірики Ліни Костенко.

25 лютого одинадцятикласниками був проведений урок  присвячений цариці українського письменництва – Ліні Василівні Костенко.  Його метою було не лише формування високих естетичних смаків, розуміння поетичних текстів, а й пізнання багатого різнобарвного світу інтимної лірики митця.

Епіграфом до уроку стали слова самої поетеси: «Моя любове, я перед тобою!  Бери мене в сої блаженні сни»

На уроці були не лише  продекламовано, а й розкрито глибокий ідейний зміст кожного із  таких віршів:

«Світлий сонет», «У світі злому і

холодному», «Осінній день березами почався », «Не знаю, чи побачу Вас, чи ні», «Спини мене отямся і отям…», «Моя любове»

Година спілкування

«Я вибираю життя»                                           Класний керівник: Дурман Н.І.

24 лютого  учнями 10 класу була година спілкування «Я вибираю життя», метою якої  стало: ознайомлення учнів з негативними наслідками вживання наркотиків, алкоголю, тютюну, показати негативний вплив нікотину, алкоголю, наркотиків на організм людини, сприяти попередженню шкідливих звичок, виховувати в учнів відповідальне ставлення до свого здоров’я .

Під час заходу були порушені такі питання:

1. Що означає бути здоровою людиною?
2. Як саме тютюн завоював весь світ?
3. Що містить в собі цигарка?
4. Яку шкоду організму приносить паління?
5. Чому ж люди палять?
6. Що ви знаєте про історію виникнення алкогольних напоїв?
7. Чим же приваблює підлітків алкоголь?
8. Чому підлітки починають вживати алкоголь?
9. Що таке наркоманія?
10. Як виникли наркотики?
11. Наслідки наркотичної залежності.

Підсумком виховного заходу було знайомство учнів із пам’яткою про небезпеку пов’язану із палінням та вживанням алкоголю, наркотиків.

А наостанок класний керівник звернулася до учнів такими словами: «Дуже хочеться, у вашій пам’яті залишався останній слайд «Я вибираю Життя ! », де світить ясне сонце, де вирує справжнє життя, життя без тютюну, наркотиків та алкоголю!»

16 лютого о 9 годині у школі з учнівським та учительським колективом проведено тренувальні навчання з метою відпрацювання дій у разі загрози обстрілу чи бомбардування. При поданні сигналу «Увага! Увага! Повітряна тривого!» Всі учні на чолі вчителів покинули навчальні кабінети 2 і 3 поверхів і спустились в бомбосховище. Директор школи Чертков В. І.  провів короткий інструктаж «Як поводити себе в бомбосховищі».