Історія школи

          Воскресенська загальноосвітня школа розташована у мальовничому селі Воскресенка, що на Херсонщині, у центрі степової перлини – Таврії.. ,
У 1979 році у її стінах вперше пролунав шкільний дзвоник, а широкі коридори наповнилися дзвінкими голосами гомінкої дітвори.
         З перших днів новобудова прикрашалася зеленими насадженнями. У 1980 році старшокласники посадили уздовж дороги маленькі тополі, які нині стоять могутніми вартовими, поєднуючи у собі і мужність, і велич, і владу над тим часом. Подарунком наступного року став сад, дерева якого нині гостинно пригощають своїми плодами. Алея туй, посаджена під час зустрічі з ветеранами 76-го авіаполку, у 1983 році, донині є пам’яттю про тих, хто не повернувся додому з війни, хто віддав своє життя за щасливе майбутнє дітей, онуків, правнуків
         Наступним став парк, дерева якого вражають не лише своєю різноманітністю, а й величчю. Окрасою школи є пришкільні клумби, що кожного року милують око своїми первоцвітами. Спокій та тишу території школи, іноді, порушує скрипіт старих горіхів, які на третину старші від красуні-школи, а шелест листя ніби повчає молоді деревця, що ростуть поряд. З ранку до вечора чується галасливий дзвін дітвори, що долинає із спортивного майданчика, футбольного та волейбольного поля.

          Сьогодні Воскресенська загальноосвітня школа є центром культури, храмом науки, душею всього села. Вона, як стара мати проводжає в далеку дорогу своїх випускників, – синів і дочок. І для кожного з них, в серці і душі, залишається маленькою батьківщиною, рідною домівкою.

         Школа має три поверхи. На першому, розташована естетично оформлена їдальня на 80 місць, в якій частують дітей гарячими обідами. Прекрасний спортивний зал та зал атлетичної гімнастики дає можливість не лише повноцінно проводити уроки фізичної культури, а й тренуватися після уроків, для покращення здоров’я школярів, для участі у змаганнях. Спортивний ентузіазм у своїх вихованців вкладає майстер своєї справи Булка Анатолій Миколайович. Можливо, тому учні є неодноразовими переможцями не лише районних та обласних, а й республіканських змагань.

        На другому та третьому поверхах розташовані навчальні кабінети та зали.
        Школа працює за кабінетною системою, маючи 16 навчальних класів, чотири з яких є кращими в області. Це кабінет української мови та літератури з оригінальною українською хатинкою, символом родинного затишку. Кабінет географії з незвичною холодною таємничістю та загадковістю. Кабінет біології з його зеленою палітрою кольорів, що символізують життя. Та кабінет хімії з його простотою. Три кабінети є кращими кабінетами району – це кабінети математики, інформатики, естетичного виховання. Останній є центром естетичного виховання учнів. Іноді здається, що у ньому стіни відлунюють дитячий спів навіть тоді, коли він порожній.
        Багато зусиль прикладають учителі та учні школи для поповнення та оснащення своїх класних кімнат дидактичним та роздатковим матеріалом, таблицями та схемами, тому всі навчальні класи відповідають Положенню про навчальні кабінети. Приємно навчатися там, де тебе завжди чекає якась таємниця, чи пригода, або, навіть, знайомство з цікавими героями, що можуть стати твоїми друзями.
Навчальний заклад відвідує 175 учнів, працює 20 педагогів. Всі вони мають вищу освіту,……..народний учитель, …..спеціаліст вищої категорії, ……спеціаліст I категорії, спеціаліст IIкатегорії, ….

        Одним із чарівних у школі є місце, де за палітурками книжок ховаються нові зустрічі, мудрі поради, пригодницькі романи, історичні та класичні твори, де за допомогою книги можна помандрувати по інших країнах, чи навіть планетах, пережити разом із героями безліч пригод, порадіти чи посумувати з ними. Це звичайно шкільна бібліотека.

        Значне місце у вихованні дітей відіграє робота музеїв та залів. Центром патріотичного виховання є музей 76-го авіаполку та зал Бойової Слави. Стенди та експонати яких відтворюють найбільшу трагедію нашої країни та бережуть пам’ять про мужність та героїзм, дружбу та згуртованість народу. Саме тут, читаючи спогади ветеранів та працюючи із документами, можна уявити ту ціну життя, яку заплатив наш народ у ті грізні 40-і.

        Хліб… Народ назвав його святим, а руки, що виростили повнозерний колос, зберегли від негоди – золотими. Ці та інші історії бережно зберігають стіни музею «Хліба». Перекидаючи погляд із одного стенду на інший, мимоволі складаєш смальтами(пазлами) – життя наших земляків хто, забуваючи про втому, за штурвалом трактора, комбайна, автомашини дбав і дбає про родючість землі і силу пшеничних ланів.

        Не менш важливу тему – поважного ставлення до жінки-матері, порушує робота залу «Матері», метою якого є виховати у нинішньої молоді толерантного ставлення не лише до жінки-матері, а й до жінки-трудівниці, бо «все найкраще на землі – від світла сонця, від кохання жінки, від молока матері»
        Інші теми порушує робота залу «Екологія і ми». Це зв’язок людини та природи, а саме проблема екологічного захисту навколишнього середовища. Його метою є дати зрозуміти, що кожен із нас є частинкою великої сім’ї, яка потрапивши у біду, намагається вижити і продовжитись у майбутніх поколіннях.

        Життя і робота школи залежить у великій мірі від керівника, від його компетентності, знань, вимогливості. Від нього залежить і мікроклімат у колективі. Першим директором нашої школи була Подчерніна Галина Олексіївна. Людина, яка не лише чесно і сумлінно виконувала свою роботу, а й любила її понад усе, бо саме на її жіночі плечі було покладено будівництво нашої красуні. Саме вона започаткувала естафету першості і у навчальному, і у виховному процесах.
        Іскорку першості ось уже 30 років підтримує директор школи Чертков Віталій Іванович. Це про нього кажуть: «Людина своєї справи». Чуйний, добрий, знаючий керівник, у якого завжди на все вистачає часу.